|
Перемога
під Вінницьою
Полк козаків на чолі з Іваном Богуном на початку воєнних дій
1651 р. перебував у Вінниці, яку збиралася раптовим нападом
захопити польська шляхта на чолі з Калиновським. Але Іван
Бргун, який чекав наступу ворога, вже підготував йому належну
зустріч.
Чисельній
перевазі польсько-шляхетського війська Іван Богун протиставив
воєнну майстерність і хоробрість козаків.Калиновський, нишком
підходячи до Вінниці, зупинився в місті Сутиски. Звідси він
вислав проти козаків шляхетську кінноту на чолі з магнатом
Лянцкоронським.
10
березня 1651 р. шляхетська кіннота Лянцкоронського з'явилась
під Вінницею. Козаки в удаваній паніці почали відходити. Іван
Богун заманював ворога в пастку: на річці Буг заздалегідь
були прорубані ополонки, які вкрилися тонким шаром льоду і
були притрушені соломою та снігом.
У
результаті цього маневру було знищено багато ворожої кінноти.
З великими труднощами вдалося врятуватися самому Лянцкоронському.
Тяжко побитий прикладами самопалів, він ледве вибрався з ополонки.
Так ганебно для шляхетського війська закінчилася перша спроба
захопити Вінницю. Одержавши звістку про поразку цього загону
польсько-шляхетського війська, Калиновський поспішив на виручку
Лянцкоронському. На другий день надвечір головні сили польсько-шляхетського
війська вже оточили Вінницю.
Іван Богун, враховуючи труднощі в захисті міста невеликим
гарнізоном козаків, наказав перейти до монастиря, що був добре
підготовлений до оборони, і звідти завдавати ударів ворогові.
Кілька днів польсько-шляхетське військо безуспішно намагалось
зломити опір козаків.
Оборона
Вінниці багата прикладами виняткового героїзму козаків. Однієї
ночі Іван Богун, виїхавши на розвідку, натрапив на загін жовнірів.
Шляхтичі впізнали полковника і кинулися на нього. Відбулася
жорстока сутичка. Будучи людиною надзвичайної фізичної сили,
Іван Богун вийшов з цієї сутички неушкодженим. Наступного
дня він продовжував хоробро битись із шляхтою, яка штурмувала
козацькі укріплення.
Захист
Вінниці був організований майстерно: козаки переходили від
однієї лінії укріплень до іншої, артилерія завдавала великих
втрат ворогові. Сучасник польський шляхтич з сумом говорить
про повну безпорадність і безсилля шляхетського війська перед
козаками Івана Богуна: «Наші оточили їхні укріплення валами
і постійно вартували, але не могли відрізати їх від води;
громили обложених пушками та кидали в їх стан бомби, але бомби
козаки встигали гасити і по суті ми нічого не могли їм зробити.
Між тим військо наше вибилося з сил, тоді як весь час солдати
і коней не розсідлували, і самі не залишали зброї».
 У
цей час на допомогу козакам Івана Богуна поспішали послані
Богданом Хмельницьким Уманський полк на чолі з Осипом Глухом
і Полтавський полк на чолі з Мартином Пушкарем. Прибуття свіжих
сил українського війська під Вінницю викликало паніку серед
польсько-шляхетського війська, яке кинулось тікати, залишивши
напризволяще свій обоз. Від остаточного розгрому польсько-шляхетське
військо врятувала лише весняна повідь, яка перешкодила козакам
далі переслідувати ворогів. Так безславною втечею польсько-шляхетського
війська закінчилася облога Вінниці.
Поразка
шляхетського війська справила тяжке враження на Польщу. Калиновському
та Лянцкоронському дорікали, що з їх вини багато знатних магнатів
загинуло під час облоги Вінниці та потонуло в ополонках, що
їх прорубали козаки на річці Буг.
Київський
воєвода Адам Кисіль, брат якого загинув в боях проти козаків
Івана Богуна, щодо поразок шляхти писав: «...У війську нашому
справи йдуть погано: Богуна ще не взяли, а щодня гине багацько
людей. Взагалі затіяли цю війну лише для знищення польської
шляхти... Ще війна не почалась, а військо вже розстроєно,
кращі воїни загинуть і поразка з'явиться раніше, ніж ми чекали.
Військо наше, як мені сказали, малочислене, підкріплення невідомо
де знаходяться, коли вороги помітять це і оточать наші сили,
то Господь один знає, які можуть бути наслідки».
Польсько-шляхетське
військо в паніці відступило до Бара, а потім, довідавшись,
що козаки переслідують його, поспішило сховатись в укріпленнях
Кам'янець-Подільського. Через два дні українське військо вже
обложило місто і розпочало штурм укріплень.
|
